стало цікаво де навчається(-лась) моя френдстрічка))
чи не жалкуєте через обрану спеціальність?
та і головне - для чого ви навчаєтесь?
(:

ехх..люблю машинки..люблю бути за кермом.. на жаль, то не часто виходить.. тому треба рости, ставати великою тьотьою - і купувати всласну, ага!))
і вкотре переконуюсь, що київ я люблю нічний.. сьогодні щоправда він тривав недовго: від оболоні до академмістечка..але й ті 15 хвилин трошки поліпшили настрій
ах да, настрій..він зараз живе якимось абсолютно обособленим життям: то підвищується занадто, то стрімко падає вниз.
а ще я сто років не була в кіно, і чомусь мені здається, (як би то пєчально не було) що піду я на "сумерки"..бгг
отака нічна хєрня, малята)

не люблю сваритись..а чомусь воно само собою виходить з тими, з ким і сваритись то не треба: з близькими, з рідними, з людьми, що подобаються..
певно того, що на думку або неприємні слова від "чужих" людей я забиваю одразу. не зійшлися думками - ну і ладно - мені направо, тобі наліво..
а от з "рідними" - все чіпляється за якусь маленьку деталь, за непорозуміння.. і у кожного своя точка зору, і ясношо у кожного вона правильніша..ну і пішло-поїхало: докази, аргументи, пояснення
але для чого?! для чого сваритись з тими, хто є таким необхідним?! для доведення своєї значимості чи значимості власних дій?

і хоча я впевнена, що я зробила правильніше.. сиджу і думаю як я буду миритись (бо та сторона "на мир" першою не піде)

мені подобається, не вмикаючи світла, виходити на балкон. і глядіти у двір
там завжди стоїть багацько автівок
я люблю дивитись, як блимають їхні датчики сигналізацій. одразу всі.
це мене заспокоює

відпочинок - це канєшна харашо..але щось я вже навідпочивалась)) всередині працює моторчик, який за останні два тижні налаштувався на активну роботу і біганину..а тут - хоп і обламали: карантин - можете нікуди вже не спішити) завдяки тому моторчику - поперебирала всі речі в квартирі, повикидала багато лишнього (ще й стільки лишилось), перемила і порозкладала на кухні всю ту "кухонную утварь".. і о, богі, тричі ура!! - ремонт на кухні можна вважати завершеним)))) тепер збираю стипендію ше й на коридор, а потім на ванну,а потім і на кімнати, і по новому кругу)).. а фотоапарат поки почекає)))
слухаю багато музики, жую багато печива, хочу багато спорту) і здається я закохалась, це пєчальна)
і сьогодні було чудесне небо, да)
а у вас що там? (:

upd. нє, не закохалась..на ранок все пройшло))

на Ласт.фм збився показник кількості прослуханих пісень((
причому в рейтингах виконавців - всьо, як було раніше
я, звичайно, за місяць перебування там не дуже й то багато наслухала - троха більше півторитищі..та все ж абідна((.. його ж якось можна вернути назад? -_-

вчора побувала на американському футболі. очікувала від гри трохи іншого - для мене то виявилось дещо повільно і нуднувато))
регбі в цьому плані є цікавішим)
але однозначно похід був вартий того


1.
( фото )

от побачила вчора таке на пр.Перемоги))

Мала /сестра/ зараз десь на побаченні. а я як порядна дитина сидю вдома ^^,
на днях вона видала мені таке: "Настя, ти у свої 19 років будеш жити з батьками! ну я теж з батьками..але свого чоловіка"))
а мені зараз і так добре.. i'm not alone, i'm just fucking free (:
хоча інколи ясно їде дах, і хочеться бути чиєюсь)) та, зрештою, всьому свій час))

перебуваю у прострації. а в середині поселилась тривога
я наче щось забула зробити. та от не можу ніяк згадати
це все повернення до буднів після фесту..брррр
треба себе чимось зайняти якнайшвидше (:

останні два дні я пропадаю на

стомлена страшенно..а завтра ще один,заключний, день..так що, хто хотів та не дійшов - ви ще маєте шанс. і можливо саме я пов"яжу вам перепустку на руку)))
коли за день сідаєш вдруге, допиваєш вже холодний чай з термосу, а стомлене тіло мріє про ліжечко..і тобі так добре-добре.. то розумієш, що день пройшов вдало.. вдало завдяки звичайних,але хороших, людей навколо..завдяки нових та старих друзів..завдяки посмішок, жартів..і розумінь з півслова..завдяки музики, свіжого повітря.. і навіть місцевої гопоти, на якій можна відшліфовути вміння відшивати людей - це ціле мистецтво (:
всьо..спатки..відчуваю, що сни будують навіяними Театром Тіней,який теж був чудовим
добраніч =)

відчуваю себе тунеядцем..або рослинкою: поїв, поспав, погриз трохи граніт, поїв, поспав... (:
абсолютно незвичний і,як виявилося, незручний для мене розклад життя.
я то звикла бігати між своїми гуртками і курсами іноземних мов, спішити з гітари на ударні або фортепіано, між тим вчити те д/з, яке вважала цікавим та потрібним..і то для мене було щастя.. бути всюди..й відчувати зріст і впевненість у своїх можливостях, а часом і здібностях.
потім із закіненням школи закінчились і більшість гуртків, лишились лише ударні і французька мова, знання якої, зрештою, дозволило працювати репетитором.
і от зараз, проживши місяць і не займаючись абсолютно нічим, розумію, що мені некомфортно і пусто, хочу працювати, тому -  якщо раптом треба допомога знайомим школярикам з французькою мовою або математикою - звертайтесь! =)

у вас буває так, що захоплює зовсім невідома людина? от ви просто опинилися з нею в певному місці, вона потрапила вам на очі..і все, тепер хочеться за тою людиною ходити, спостерігати за рухами, вдихати аромат парфумів, вивчати по клаптиках обличчя, тіло, волосся.. знаходити багато речей, які зазвичай не подобаються, а тут вони взагалі не мають значення.. в голові не виникає жодної думки типу " а от якби йому трішки підкачатися...по-іншому підстригтися.."
з"являється якийсь несвідомий потяг просто бути поряд тут і зараз, вдихати запах і дивитися.
до людини манить. і все тут!

так, я маньячка, бу-га-га)))

может кто-нить знает где скачать книгу Стивена Прата "Язык программирования С" ?
или если не скачать, то одолжить, что даже лучше, недельки так на две-три?  (:
или посоветовать что-то другое?

люди, що спілкуються зі мною досить близько і часто, знають про мою феноменальну здатність перечіплятися за майже невидимі виступи, підвертати ноги на майже неіснуючих ямках та й на рівних місцях також.
вдома всі кути, дверні ручки, пороги, плінтуси, шафки, полиці   - все МОЄ..і якщо є таке місце, об яке я ще не стукнулась, то значить воно за ліжком або за шафою ховається.
сьогодні я перечепилась чи то за стінку, чи то за рулон лінолеуму. мізинчик опух і скажено болів.
ще 5 годин після того я ходила пішки, і втішала себе думкою, що не може бути перелому на тих нещасних двох сантиметрах кісток. ан-нет, може. вітаю, настя.
зате тепер можуть радіти ті, хто скаржився на мою спринтерську швидкість пересування..я тепер повзаю, як черепаха.
шо пєчально - я хотіла в басейн)) а цю пов"язку треба носити 3 тижні(

хочу фото. хочу фото, не зроблених мною. а фото, зроблених зі мною. багато фото.
хочу, напевно, вперше.  бо я не любитель фотографуватись

здається, що розклад на цей семестр легкий..і навантаження наче менше, ніж минулого року.
то справді так??.. чи то в мене просто багато ентузіазму і відчуття, що можна гори звернути? =)

нарешті отримала права)) сьогодні їздила забирати..якби ж у тому віконечку ще й ключі від авто давали))) і губозакаточну машинку))
вчора мені подарували соняшник.. гарна квітка, щира якась))) було чєртовськи приємно))
ще би в універ з"їздити сьогодні. вчитись після обіду - це зло))
всім хорошої осені! =)

чужі діти ростуть швидко..та і не чужі теж))
сьогодні знайома бабусі показувала фото свого онука..за моїми підрахункам дитині мало би бути років 5, а в виявилося 8
і мій двоюрідний братик  вже говорить зі мною баском, має лапку більшу за мою, і перерости йому залишилось лише мене і свого тата
а здається, що лише рік назад ми обидва складали анімаційні ролики, бавились за компом в іграшки і катались навипередки на велосипеді) а сьогодні ми з сестрою сиділи  і тихенько милувались цим майже_юнаком)))))